Артем Франков: «Динамівці - боягузи? Ні, боягузи тут зовсім інші персони»
Головний редактор журналу «Футбол» намагається розставити крапки над «і» в «маріупольському питанні».
«Маріуполь. Знову. І не востаннє. Оскільки документи читати і, тим більше, визнавати одна зі сторін не хоче категорично, в хід йде марення п'яного ідіота («Суркіс - радник Путіна») і звинувачення в боягузтві. Я скажу про останньє.
Динамівці - боягузи? Е-е, ні, боягузи тут зовсім інші персони, і це очевидно як двічі два чотири. Тут навіть не потрібно прикладу перенесеного з Луцька матчу 2004 року, якого в певному сегменті ЗМІ як ніби не існує (віртуальна реальність - ми не говоримо, значить, не було його!) - іншого цілком достатньо.
Зверніть увагу: хоч один критик «Динамо», хоч один записний патріот, хоч один затятий шанувальник футболу як духовної скріпи дозволив собі випад в сторону СБУ або МВС? Глави СБУ Василя Грицака, який міг дати ті самі гарантії безпеки, але не дає? Першого його заступника, голови Антитерористичного центру України Віталія Малікова, який, зрозуміло, теж міг би? Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова? Його першого заступника Сергія Ярового?
Куди там. Характером не вийшли, коліна, сфінктер і все інше тремтить-тремтить. Тим часом саме думка згаданих служб, згаданих посадових осіб та їхніх колег, які професійно відповідають за безпеку й оцінку терористичної загрози, служить залізобетонною підставою для відмови «Динамо» виконати подорож Запоріжжя - Маріуполь - Запоріжжя (а не чисто загорнути в Маріуполь, як чомусь багато віщають). І як тільки згадані представники СБУ і МВС змінять свою нинішню, офіційно завірену позицію, «Динамо» збере речі та сумлінно відправиться на берег Азовського моря. Буде такого не станеться, ні УПЛ, ні ФФУ не змусять клуб це зробити.
Так кричіть же на співробітників спецслужб! Погрожуєте їм смертними карами! Розповідайте їм, що вони дурні та чайники, а тому не розуміють, що немає ніякої загрози, що місто не в зоні АТО і не в 20 км від фронту, що там безпечніше, ніж у Києві! Тільки адресуйте ці «аргументи» не Ігорю Суркісу, а вищепереліченим людям, на яких, повторюю, і покладена відповідальність. Попутно можете обматюгати регламенти та практику ФІФА і УЄФА, згідно з якими в подібних ситуаціях саме думка «безпечників» є визначальною і тому цілком достатньою. Свої ж смердючі політичні доноси вставте собі в те саме місце - все якась користь від неправедних праць.
Коротше. Будуть паперу з СБУ і МВС про «відсутність загрози і гарантованої безпеки» (ну чому ж їх не написати, коли все так добре?) - «Динамо» радісно їде, бо спочатку не мало нічого проти маріупольського вояжу, крім тих самих міркувань. Не буде цих паперів - не їде, пропонуючи «Маріуполю» в ім'я рівності обидва матчі провести на нейтральному полі.
Спробують футбольна влада в особі КДК виписати «Динамо» технар за неявку - розбиратися будуть інші інстанції. Чи потрібно це Україні й її футболу? Можновладцям, напевно, видніше.
Але будемо переживати неприємності в міру їх надходження. А поки слідом за героями нетлінного «Гардемарини, вперед!» повторимо: «Папери! Папери!» - написав Франков у свіжому випуску журналу «Футбол».
1927.kiev.ua
